Вихователі разом з талановитою молоддю гуртожитку,за допомогою гарних слів, віршованих рядків, пісень,яскравих образів, намагалися подивитися на Лесю Українку не лише як митця, налаштованого на боротьбу, а і просто як на жінку, котра багато страждала, уміла кохати і хотіла бути потрібною, бо своїм прикладом вчила інших – у муках бути щасливим.

Незгасимий вогонь свого таланту, любов до Батьківщини, відчуття краси природи, віру у перемогу справедливості, вона несла на своїх поетичних крилах у широкий світ. І несе зараз, вустами нашими, як її потомків, бо твори виплекані нею, живуть і сьогодні, і залишаться невмирущими для наступних поколінь.