А в гуртожитку ЧВПУ побутового обслуговування вихователі разом з талановитими учнями підготували захід про Шевченка. Людину, яка вміла кохати.

У Тараса Шевченко натура була емоційна і чутлива, він закохувався часто. Проте доля щоразу позбавляла його родинного щастя, кохання, про яке мріяв, надто в останні роки свого буремного життя.

Наші дівчата в костюмах княжни Репніної, поміщиці Закревської, актриси Піунової , кріпачки Полусмак і навіть першого кохання Тараса – дівчинки, Оксани Коваленко, повернули нас всіх в ті часи. З трояндами в руках кожна з героїнь розповідала свою історію кохання з Тарасом, а потім вони поклали квіти до портрету Кобзаря, який був вишитий руками талановитих учнів нашого гуртожитку.

Шевченко помирав самотній. Слава не завжди йде в парі з особистим благополуччям. Та всі жінки, до яких прагнуло поетове серце, отримали від нього найдорожчий подарунок – безсмертя. Хто б про них знав, якби не поетові рядки – сповнені то радощів, то болю. Рядки, які житимуть стільки ж, скільки живе любов. Вічно!!!!