Тематика цього засідання:

1. Панорама педагогічних ідей "Сучасні методи розвитку пізнавальної активності здобувачів освіти на уроках природничо-математичного циклу". (Члени МК)
2. Методична панорами "Використання штучного інтелекту в освіті: перспективи для викладання математики". (Крук Н.М.)

В обговоренні першого питання взяли участь всі члени методичної(циклової) комісії. А саме:

а) Голова методичної комісії Наталія БИЧОК та викладач інформатики Павло ДЕРКАЧ звернули увагу присутніх на:

• поняття пізнавальної активності;
• на основні компоненти пізнавальної активності: готовність виконувати завдання; свідомість виконання завдань; систематичність навчання; прагнення підвищити свій особистий рівень;
• на те, що розвиток пізнавальної активності на уроках природничо-математичного циклу досягається через активні методи навчання.

Активізація пізнавальної діяльності здобувачів професійної освіти сприяє позитивному ставленню до навчання, інтересу до навчального матеріалу; позитивні емоційні переживання, викликані навчальною діяльністю, тісний зв'язок навчання з життям, в якому доказується значення наукових знань; позитивні стосунки між викладачем і студентами; використання на практиці засвоєних знань, умінь і навичок; систематичне повторення засвоєних знань; варіантність вправ і їх диференціація; робота по засвоєнню важкого матеріалу доступними шляхами; використання знань для узагальнення інтелектуальних умінь при вирішенні конкретних завдань; проблемне навчання; диференціювання матеріалу відповідно до навчальних можливостей здобувачів професійної освіти; використання сучасних технічних засобів навчання.

б) Викладачка хімії та біології Дар'я САВОЛЄЙ, та викладач географії Василь ПРИМАК акцентували увагу присутніх на використання платформи PhET Interactive Simulations на своїх уроках. Це справжня знахідка для викладачів природничо-математичного циклу. Вона дозволяє візуалізувати об'єкти вивчення, природничі процеси та їх перебіг, тобто те, що зазвичай не осягнеш неозброєним оком через мікроскопічні розміри цих об'єктів або, якщо моделювання явищ вимагає дорогого обладнання.

в) Викладачка математики Алла СИВАРЕЦЬ познайомила членів методичної (циклової) комісії з ефективними методами пізнавальної активності: інтерактивні технології (робота в парах, групах, дискусії); проблемне навчання; STEM- та STEAM-підхід; проєктна діяльність; використання цифрових технологій і онлайн-ресурсів; дослідницькі та експериментальні завдання.

Ці методи сприяють залученню здобувачів професійної освіти до активної діяльності, розвитку пізнавальної активності та підвищують інтерес до предметів природничо-математичного циклу.

Їх використання забезпечує: підвищення мотивації до навчання; розвиток критичного мислення; формування ключових компетентностей; підготовку здобувачів професійної освіти до дорослого життя.

г) Викладачка математики Наталія КРУК повідомила про один із ефективних сучасних методів розвитку пізнавальної активності здобувачів освіти на уроках природничо-математичного циклу є впровадження технологій змішаного навчання, а саме моделі "Ротація за станціями".

В основі методу лежать принципи особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів в освіті. З погляду педагогічної теорії, цей метод базується на:

• концепції диференційованого навчання: дозволяє адаптувати темп, обсяг і складність матеріалу під індивідуальні можливості здобувача професійної освіти;
• теорії конструктивізму: знання не передаються у готовому вигляді, а конструюються студентом у процесі активної діяльності та взаємодії.

Метод "Ротація за станціями" – це інноваційна модель змішаного навчання, яка передбачає поділ групи на мікрогрупи, які циклічно переходять від однієї навчальної локації ("станції") до іншої. На кожній "станції" здобувачі професійної освіти виконують різні завдання (теоретичні, практичні, дослідницькі, інтерактивні).

Мета впровадження: активізації навчальної діяльності студентів; розвиток самостійності здобувачів професійної освіти; формування навичок співпраці; поглиблення розуміння матеріалу; розвиток ключових компетентностей; професійна спрямованість: можливість інтегрувати математичні розрахунки у реальні виробничі завдання; диференціація навчання: адаптація темпу та складності завдань під різний рівень підготовки студентів; розвиток soft skills: виховання навичок командної роботи, тайм-менеджменту та самоорганізації.

Також викладачка математики Наталія КРУК презентувала матеріали методичної панорами "Використання штучного інтелекту в освіті: перспективи для викладання математики".

Використання штучного інтелекту в освіті революціонізує процес навчання через персоналізацію, автоматизацію рутини та створення інтерактивного контенту. Штучний інтелект адаптує матеріали під темп здобувача професійної освіти, допомагає викладачам створювати плани уроків та тести, а також діє як віртуальний репетитор. Інструменти ШІ підвищують залученість, але вимагають дотримання академічної доброчесності.

Ключові можливості для здобувачів професійної освіти: персоналізація навчання; доступність та інклюзія; цілодобова підтримка; креативні інструменти.

Переваги для викладачів: автоматизація рутини; розробка контенту; аналітика прогресу.