Під час вступної частини учасникам було запропоновано подивитися на оцінку не як на "вирок", а як на засіб корекції майстерності в процесі її формування. Особливий акцент зроблено на специфіці професійної освіти, де помилка студента може мати реальні виробничі наслідки, а отже потребує своєчасного виявлення та корекції ще в процесі навчання.

У теоретичному блоці семінару розкрито сутність і цінність формувального оцінювання як ключового компонента сучасної освітньої політики та важливого інструменту підвищення якості підготовки майбутніх фахівців. Учасники проаналізували відмінності між підсумковим і формувальним оцінюванням, дійшовши висновку, що останнє сприяє розвитку уміння вчитися, саморегуляції, внутрішньої мотивації та професійної відповідальності студентів.

Практична частина семінару проходила в інтерактивному форматі. Педагоги спільно заповнювали порівняльну таблицю класичного та формувального оцінювання, обговорювали роль студента в освітньому процесі, значення зворотного зв'язку та реагування на помилки як на ресурс для навчання, а не привід для зниження підсумкової оцінки.

Окрему увагу було приділено самооцінюванню та взаємооцінюванню як ефективним прийомам формувального оцінювання в професійній освіті. Учасники ознайомилися з алгоритмами їх упровадження, прикладами чек-листів, шкал, рефлексивних запитань, а також практичними техніками надання коректного зворотного зв'язку ("Дві зірки і побажання", метод "Сендвіч", рефлексія "3-2-1").

Підсумовуючи роботу семінару, педагоги дійшли спільного висновку: формувальне оцінювання не замінює підсумкове, а доповнює його, допомагаючи виховувати конкурентоспроможних, відповідальних і свідомих професіоналів. Адже студент, який зрозумів свою помилку в навчальній майстерні чи аудиторії, з великою ймовірністю не допустить її на реальному робочому місці.