В результаті спілкування з'ясували, що постать, хода, волосся й, звичайно ж, обличчя людини в усі часи надихали своєю красою митців і поетів, спонукаючи їх до відображення цієї краси у картинах, скульптурах, поемах...

Проте не тільки зовнішній вигляд людини є джерелом краси й може викликати захоплення. Не менш разючою, хоча й не так легко доступною для сприйняття, є краса людських вчинків, або краса внутрішнього світу людини - її думок, почуттів, емоцій.

Зовнішня краса завжди має тимчасовий характер, а внутрішня залишається на все життя.

"Деякі люди, незалежно від того, скільки їм років, ніколи не втрачають своєї краси – вони просто переносять її з обличчя в своє серце" (Мартін Буксбаум).