Logo
Версія для друку
Четвер, 25 квітня 2019

Терновий вінець Чорнобиля

Знов життя повернється
в Чорнобиль,
Зацвітуть жоржини коло
хат,
Й може, знов лелеки
довгодзьобі
Виведуть цибатих лелечат.
Час очистить Прип'ять
незглибиму,
Оживуть і луки, і сади,
Та Чорнобиль вічно берегтиме
Хрест своєї чорної біди.

Терновий вінець Чорнобиля33 роки дзвони Чорнобиля розносять світом своє тривожне калатання, оповіщаючи, що горе Чорнобиля, сльози Чорнобиля – це лихо не тільки українського народу. Це стосується кожного, хто живе на Землі. А ще дзвони Чорнобиля попереджають: "Люди! Пам'ятайте! Не дайте спалахнути на землі атомній пожежі. Вона не пощадить нікого!"

Саме про це в гуртожитку Чернігівського вищого професійного училища побутового обслуговування був проведений літературний реквієм "Терновий вінець Чорнобиля".

Тепер про Чорнобильську трагедію знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль. Серед природних і техногенних катастроф, які сталися упродовж історії людства, Чорнобильська займає особливе місце, адже вона засвідчує всемогутність і безсилля людини.

Треба пам'ятати, треба згадувати і віддавати шану всім, хто врятував наші життя від смертельного атому.