Проникливо звучали вірші та пісні про велич та багатогранність нашої української мови, про багатостраждальний український народ, який боронив і захищав свою державу і мову.
Зі свічками у руках і трепетом у голосі, учні повідали всім присутнім у залі скорботний календар української мови, в якому розповіли про тих, хто гнобив і забороняв її використання ще за часів панування російського царя Петра І і до років проголошення Незалежності України.
А над сценками та гуморесками, що розповідали про людей, які стидаються розмовляти українською дружно сміявся увесь зал.
Дуже вдало був підібраний бібліотекарем училища фото та відеоряд до віршованих та пісенних номерів.
Але основною думкою цього заходу був заклик: знати нашу мову, розвивати її, прищеплювати любов до неї всім хто нас оточує, бо мова – це душа народу і позбавляти народ рідної мови – це означає вбивати його.
Мова і Україна – це одне ціле і тому треба пам'ятати, що розмовляючи українською, молодь береже і захищає не тільки свою душу, коріння, рід, але і всю в цілому Україну.