Учасники вечора дуже хвилювалися, тому що тема торкалася кожного присутнього в залі. Ведучі переконливо доводили, що кожен може збудувати храм в своїй душі. Але для цього треба бути небайдужому до чужого горя, робити добро іншим, ділитися з ближнім навіть склянкою води. Зал завмер, коли Сурай Мирослава читала поему "Тополя" Т.Г. Шевченка, а Буцько Вікторія співала свої пісні. Довготривалі оплески не давали зійти зі сцени Приходько Ані після виконання власно написаного вірша.

А в кінці вечора дискотека. Прокопенко Ігор зміг підібрати музику на всі смаки і бажання. Увечері, втомлені, але задоволені, в гарному настрої учні розійшлися по кімнатах гуртожитку.

Захід якого поверху буде наступним?